Ті моменти в душі надовго

Ті моменти в душі надовго…
Вітер тихо тріпоче листя.
Я себе відчуваю знову
На просторому передліссі.

Там, де я від людей подалі,
Серед світлих ланів безкрайніх
Виливала душі печалі
У молитвах багатогранних.

Там, де Ти говорив до мене
І ганьбив на людей надію.
І розкаяння пламеневі
Відкривала лише Тобі я.

То й тепер моє серце бачить
Поміж сосен сухих дорогу,
Що запрошує недвозначно
Взяти хрест та іти за Богом.

Виктория Рахуба